Дівчинка, що вімовилась бути Чарівнпцею.
На краю Великого Всесвіту, там, де зорі перетворюються в блідий туман, жили дивні істоти. Вони могли переміщатись крізь простір з такою швидкістю, що за хвилини потрапляли до будь-якої відомої їм планети. Це все тому, що вони не мали звичного нам зем ного тіла, а складалися з найменших у світі частинок, які давні земні цивілізації називали ефіром, інші — енергією, хтось — світлом. Вони переміщали свої напівпрозорі тіла зі швидкістю думки, і звичайна земна людина з її органами чуття не могла побачити їх, але дехто з людей міг відчути. В їхньому далекому світі все створювалося силою думки, і не було там горя і щастя, любові і почуттів, тому чарівні істоти прилітали на Землю, щоб подивитись на земних створінь. Іноді вони залишалися жити серед людей, спостерігали за ними, допомагали і навіть приймали вигляд будь-якого предмета чи земної істоти, а також спілкувалися з тими, хто їх відчував, силою думок. Ці люди могли передбачати майбутнє, відвертати трагічні події, лікувати інших ...