Казка про подорожі краплинки води

Глибоко під землею жили водяні краплинки, вірніше, їх там було ціле підземне озеро. Краплинки ніколи не бачили сонячного світла і їм завжди було цікаво: чи є щось у світі крім озера. Але одного разу краплинки так розігралися, що пробилися на поверхню землі. Одна за одною вони просочувались крізь шпаринку в землі... Назустріч їм з високого неба лилось сонячне проміння. Краплинки ніколи не бачили такого яскравого світла у своєму підземному помешканні, тому їх захопленню не було меж.  Вони виринали , розтікалися, виблискували на сонечку, мов діаманти і радісно сміялися від захоплення, а теплі промені сонечка,  лагідно торкаючись, зігрівали їх. Скоро їх стало так багато, що сміх перетворився в гомінливе дзюрчання, а шпаринка в землі ставала все більшою, і нові краплинки виливалися вже цілим потічком на поверхню землі.

Так з'явилося нове джерельце. Воно вигравало у сонячному промінні, виблискувало, краплинкам було так весело і тепло, що вони радісно виринали на поверхню і згодом маленьке джерельце перетворилось на невеличке озерце. А з озерця побігла між зеленими луками і темними лісами вузенька річечка.  Десь взялись  у річечці грайливі золоті рибки,  а навколо річечки і озерця - зелені зарості очерету, де пурхали  співочі птахи. А вечорами на листі білого латаття співали свої голосні арії зелені жаби.

 

Веселим струмочком-річечкою бігли краплинки все далі і далі. А коли у літню спеку пригрівало сонечко, ставалось справжнє диво. Так сталося і з нашою краплинкою. Виринувши на прверхню, вона так нагрілась у сонячному промінні, що  стала  легкою-легкою, теплий потік повітря підняв її і вона полетіла високо у небо. Спочатку краплинка злякалась. Але там, в височині , вона зустрілась з такими ж краплинками, як вона. Краплини збиралися в білі хмаринки і пливли над світом, споглядаючи з висоти які  розкішні ліси, поля і міста. Краплинці дуже сподобадось літати.

Але хмаринки не можуть довго літати. Коли приходить час, вони випадають рясним дощиком і краплинки знов потрапляють на землю.

Що ж сталося з краплинкою і її друзями?

В кожної із краплинок був свій шлях. Деякі потрапили на кукурудзяне поле чи впали у яблуневий сад, а деякі  струмочком по малесеньких ярочках добігли до річечки чи ставочка і повернулися додому.

 

А наша краплинка впала з рясним дощиком на виноградну плантацію. Спочатку вона омила листя винограду після довгої спреки, а потім просочилася у землю і почала свою нову подорож. Потрапивши у виноградне коріння,  краплинка  піднімадася догори гілками виноградної лози. Це було так захопливо підіматись по довгих клітинах, що нагадували тонелі, і схоже на те, ніби ти знаходишся в спіральному тонелі в очікуванні того, що от-от ти вилетиш з темряви на світло і пірнеш у воду. Але рух ішов навпаки, вверх! Тому краплинка весь час думала про те де  знаходяться ті насоси несуть потік води і поживних речовин вверх по рослині, і яка сила розподіляє це все в кожен листочок чи плід.

 Та коли краплинка вже піднялась  високо над землею, то її шлях привів у саме виноградне ґроно. Там, у виноградному ґроні, вона грілася на сонечку, 

 разом з іншими краплинками, набиралася солодкості і аромату, та спокійнесенько  очікуючи, що ж буде далі, аж до самої осені.

Восени люди почали збирати ґрона стиглого винограду.  Вони склали його у ящички і кудись повезли. Ти знаєш що буває з виноградними гронами? Так, ягоди винограду такі смачні і соковиті, що навряд чи знайдеться людина , яка б не поласувала цією смакотою. Деякі ягоди потрапляють на переробку і з них вичавлюють сік, деякі- просто на стіл. У нашої краплинки була своя історія.

 

Спочатку виноградне ґроно вимили, а потім поставили під пекуче південне сонечко. Коли виноград почав висихати і перетворюватись у зморщені солодкі родзинки, краплинки стали випаровуватись і розлітатись хто куди. Вони піднімались догори і ставали осінніми грозовими хмарами, сивими туманами понад річкою, сяяли кольоровою веселкою після дощу або  опускались в прохолодні ріки, щоб далі продовжити свій шлях.

Наша краплинка побачила багато цікавого і повернулась до своїх подружок, до веселощів у річкових хвильках. Але її шлях ще не завершено, бо багато чого вона ще не бачила у цьому цікавому безмежному світі.  Куди приведе краплинку русло її ріки, до яких нових пригод?Про це ми дізнаємось з тобою трохи пізніше….