Казка. Хто поцупив жолудь в Білки?

Вправна господиня Білка

Ціле літо у турботах:

Гриб підвішала на гілку

І шукає знов роботу.

Вибрала насіння з шишки,

У садочок  завітала,

Відпочила зовсім трішки,

Білченят погодувала.

Принесла горіхів жменьку,

Заховала між корінням,

Сушить білі і опеньки,

Запасається на зиму.

В неї схованок багато,

Бо зима -пора сувора.

Треба більше запасати,

Бо у холод буде горе.

Жолудь Білка підібрала-

Треба добре заховати,

Білка жолудь прикопала.

Буде сита зимувати.

Ось зима все замітає,

Холод, сніг насипав рясно.

Білка із дупла виймає

Всі свої смачні запаси.

Час іде. Зима минає.

З шишок з'їдене насіння

Білка жолудь той шукає,

Згадує часи осінні.

Вже і сніг зійшов водою,

Білка місце пригадала.

От біда йде за бідою-

В ямці жолудя не стало!!!

Хто посмів забрати жодудь?

Ну хіба ж так добре- красти?

Білка риє ямку знову,

Під корчем отим гілястим...

Ні. Нема! Якесь коріння. 

Гілка звідкись тут з'явилась.

Жолудь - не мілке насіння,

Що крізь землю провалилось.

Пагін листям зеленіє,

Бо ж весна уже настала,

Білка сонечку радіє,

Вже й забула що шукала.

Як гадаєте, хто злодій,

Хто поцупив жолудь в Білки???

Звідки посеред городу

Пророста дубова гілка???

                                                   Щоб роздрукувати, 

натисніть правою кнопкою миші та оберіть "зберегти як"